Логотип персонального сайта І.Гирича
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія України 19 – поч. 20… / Андрій Жук як політичний… / Інші публікаціїї з історії РУП та недовершені публікації

Андрій Жук як політичний мислитель й дослідник історії визвольного руху поч.ХХ ст.

Інші публікаціїї з історії РУП та недовершені публікації

Ігор Гирич

У збірнику “Вільна Україна” в середини 1950-х років А.Жук друкує низку автобіографій рупівців Василя Симовича й Аркадія Кучерявого, зібраних 1921 року. Автобіографія Д.Антоновича побачило світло лише шість років по тому в “Сучасності”, хоча схоже готувалася раніше за дві попередні [Жук А. Автобіографії ерупістів. Василь Сімович. // Вільна Україна. – 1954. – Збірник ч.3. – С. 46 – 52; Жук А. Автобіографія ерупістів. Аркадій Кучерявенко (1876-1937). // Вільна Україна. – 1962. – Збірник ч. 35-36. – С. 85 – 90].

Другим напрямком дослідницьких інтересів А.Жука було порайонне дослідження територій Наддніпрянської України на предмет розвитку в ньому українського революційного руху в перше півторадесятиріччя ХХ ст. Такі матеріали А.Жук друкував у збірниках “Вільна Україна”. Тут була 1954 р. друкована стаття про РУП в часах першого року російської революції у східних повітах Катеринославської губернії та частинах, що підпорядковувалися території Віська Донського, сучасної Донецької та Луганської областей [Жук А. Український революційний рух на Донщині в 1904-1905 рр. // Вільна Україна. – 1954. – Збірник ч.3. – С. 38 – 42].

Виписки з рупівських періодичних видань з розділу Хроніка, де фіксувалися селянські виступи під впливом діяльності РУП-УСДРП, арешти членов партій тощо, окремі праці, листівки РУП, уривки зі спогадів – все ретельно збиралося А.Жуком й розподілялося то течках за географічним принципом. Документальні матеріали супроводжуються поясненнями й коментарями А.Жука, часто на підставі особистих вражень від подій того часу.

Найбільше уваги приділено повітам Полтавської губернії, рідним місцям А.Жука: Золотоніський, Лохвицький, Гадяцький, Роменський, Миргородський, Пирятинський, Хорольський, Переяславський, Прилуцький, Кремінчуцький повіти – кожний має по окремій папці матеріалів [NAC… – Vol.4. – File 15, 16, 17, 19; Vol. 5, File 4-9].

Інші регіони представлені на рівні губерній й історичних земель: Чернігівщина, Херсонщина, Вороніжчина, Таврія, Бессарабія, Кубань, Київщина, Поділля, Волинь, окрема течка зберігає матеріал про Північний комітет РУП в Петербурзі [NAC… – Vol.4. – File 20-23].

Залишилися в архіві А.Жука й заготовки ще до десятка праць книжкового формату, що мали являти собою історико-документальні публікації.

А.Жук перебував в добрих відносинах з одним з піонерів українського кооперативного руху, визначним літературознавцем й істориком Василем Доманицьким. А.Жук зібрав його кооперативні популярні видання “Як хазяюють селяне в чужих краях” (1908), “Про Галичину та життя галицьких українців” (1909), “Словаки” (1909), переклад брошури А.Пусена “Про шовківництво” (1909). Деякі з цих книжечок видавалися В.Доманицьким при допомозі В.Липинського. Можливо Василь Миколайович був одним з тих людей, які ближче познайомив А.Жука з В.Липинським.

Крім того збереглися листи В.Доманицького до А.Жука, які були Андрієм Іллічем скопійовані на машинці й напевно готувалися до друку. Листі жваві, літературні, містять багато інформації про кооперацію та її органи. А.Жуком була складена й бібліогрфія праць В.Доманицького, яка нараховує 77 позицій [Там само. – Vol. 20. – File 13.].

Одним з керманичів життя А.Жука був Володимир Леонтович – знаний український письменник й меценат, людина, наближена до головного фінасувальника українських культурних акцій Василя Симиренка. Вони були земляками. В архіві зберігається стаття –передмова Андрія Ілліча “Володимир Миколайович Леонтович (Левенко) (1866-1933)” з уривками його “Спогадів утікача”, де йшлося про с. Вовчок [Там само. – Vol. 27. – File 18].

Готував А.Жук й статтю про одного з членів президії СВУ М.Меленевського. Власне це був рукопис спогадів-статті Меленевського “Великодні надії” (1915) з коментарями А.Жука про його діяльність [там само.-Vol.27.-File 18].

Та можливо найціннішим виданням, яке готував А.Жук, було повне зібрання писань Миколи Міхновського. В.бібліотеках й архівах Відня, з власної збірки А.Жуком були відкопійовані на машинці усі відомі, розкидані по рідкисним періодикам публікації автора “Самостійної України”, листівки, відкриті листи й т.п., що у більшості з’являлося друком або без підпису, або під псевдонімом, деякі з яких були відомі можливо лише А.Жуку.

Видавати їх ніби збирався З.Книш в Канаді, машинопис має обсяг близько трьохсот аркушів.Передмову мав писати С.Підгайний, коментарі А.Жук [Там само. – Vol. 27. – File 19].

У 1956 р. готувалися А.Жуком до видання статті Симона Петлюри з петербурзького журналу УСДРП “Вільна Україна” за 1906 р., а також його публікації з 1903-1905 років з часописів “Добра новина”, “Праця”, Воля”, що виходили у Львові, відозва “До чорноморських козаків” та статті з “Украинской жизни” – всього близько 250 сторінок друком. Усіх чисел цих видань А.Жукові дістати не вдалося. Отже йому ще бракувало брошури С.Петлюри “Добра порада в лиху годину”, не мав він річників “Украинской жизни” за інші роки крім 1912 р. [Там само. – Vol. 27. – File 23-24]

Після Другої світової війни А.Жук цікавився постаттю М.Драгоманова та його співробітниками. У своїх спогадах про те, як він разом з В.Винниченком і В.Степанківським збиралися в поїздку до Америки після сидіння у Лук’янівській в’язниці, А.Жук згадує відвідини у Женеві К.Ляхоцького й друкарні, де видавалися книжки М.Драгоманова, і з розпачем дивувася, що ніхто з трьох не попросили на пам’ять жодного видання М.Драгоманова, бо тодішні есдеки фактично не читали праць батька українського соціалізму, не цінували власних джерел думки, орієнтуючися на думки російської соціал-демократії.

В архіві А.Жука є його стаття “Сергій Подолинський, піонер українського соціалістичного руху (з нагоди 75-літньої річниці появи друком першої української соціалістичної брошури і столітньої річниці народження її автора)” – 11 сторінок машинопису з правками. Збереглися й виписки про діяльність М.Драгоманова, женевського гуртка, міркування А.Жука з приводу думок корифеїв (у тому числі й М.Грушевського) на цю тему [там само. – Vol. 27. – File 26].

Можливо у майбутньому буде зібрана розкидана по малоприступним виданням й архівам історико-публіцистична спадщина А.Жука. Це необхідно може навіть не стільки з точки зору наукових потреб, скільки як наша шана людині, яка все своє життя працювала дл визволення української людини для політичного, економічного та культурного добра нації.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1991 – 2019 І.Б.Гирич

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 3004

Модифіковано : 6.08.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.