Логотип персонального сайта І.Гирича
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія України 19 – поч. 20 ст. / Українські есдеки: між національним і класовим вибором / Короткі висновки

Українські есдеки: між національним і класовим вибором

Короткі висновки

Ігор Гирич

Українська соціал-демократична партія, попри принципову тверду національну позицію її лідерів, в ідейному смислі і перед революцією, і в її часах залишилася епігоном російської соціал-демократії. До її філософського епігонства належать:

1. Ідея превалювання класового підходу і теза класової боротьби всередині нації. Для українських есдеків соціалізм асоціювався лише з класовою боротьбою, той, хто не визнавав класової боротьби, апріорі ставав “буржуазним елементом”.

2. Негація попереднього етапу боротьби за національне визволення, відмова від тези про спадкоємність поколінь, а через це і відкидання позитивного досвіду попереднього етапу визвольного руху.

3. Сліпе копіювання досвіду росіян у темі про необхідність революційних перетворень замість еволюційного суспільного реформування існуючих форм господарювання і традицій.

4. Відкинення думки про національну солідарність як основу для спільних дій “буржуазії” й нижчих прошарків суспільства для здобуття національної окремішності.

5. Твердження партійних ортодоксів, що питання самостійності України не перебуває в компетенції УСДРП і справжніх соціалістів, для яких національна проблема так само має класовий характер.

У результаті цих та інших теоретичних прорахунків УСДРП, маючи інтелектуальну і чисельну перевагу (друга за кількістю після УПСР партія) в Україні, не змогла озброїти суспільство необхідними ідейними постулатами для війни за незалежність. Біда української соціал-демократії була в тому, що вона, на відміну від німців, англійців, французів та ін. народів, не запропонувала український варіант соціалістичної теорії, який би враховував історичну та соціально-економічну специфіку України. А саме перевагу в господарстві аграрного виробництва, переважаюче сільське населення, приватновласницький інстинкт та індивідуалізм села, невідвойованість міста від імперських сусідніх націй, відсутність питомо української середньої і великої буржуазії, дрібнобуржуазну ментальну стихію пересічного українця. Це і стало однією з причин невдачі української революції 1917-1921 рр.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1991 – 2019 І.Б.Гирич

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1738

Модифіковано : 6.08.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.