Логотип персонального сайта І.Гирича
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Києвознавство / Діяльність Київського… / Олексій Іванович Мердер

Діяльність Київського товариства охорони пам’яток старовини і мистецтва (1910 – 1919) та його діячі

Олексій Іванович Мердер

І. Б. Гирич

Окремих позитивних слів заслуговує фактичний керівник КТОПСІМ Олексій Іванович Мердер (1861 – 1920) [Білик В. 150 років від дня народження О.І.Мердера (1861 – 1920) – українського історика, автора волинських студій // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2011 рік. – Луцьк, 2010. – С.94 – 96.], уродженець Волині, предводитель дворянства Луцького повіту (1906), член Луцького Хрестовоздвиженського братства (1907). Переїхавши до Києва, працював чиновником особливих доручень при київському генерал-губернаторі; камергер, дійсний статський радник, а заразом душа і серце товариства охорони пам’яток, його кипучий організатор.

Віддаючи данину малій батьківщині, написав брошурку «Древности Луцка и его прошлое» (1910). Але найбільше його захопила київське краєзнавство. Як некорінний киянин, звертав увагу на ті речі, які здавалися звичними місцевому мешканцеві. В журналі «Киевская старина» протягом 1900 – 1906 з’явилося близько 30 публікацій О.Мердера під рубрикою «З архівних дрібниць», що стосувалася побутової історії Києва першої половини – середини ХІХ ст.

[Підраховано за покажчиком М.Палієнко: Палієнко М. „Киевская старина” (1882 – 1906): Систематичний покажчик змісту журналу. – К., 2005. – С.47 – 51. Це були не студії автора, а публікації документів. Серед цікавих можна відзначити про перше діліжансове сполучення в Києві, мігістратські гармати, перебування Шаміля в Києві, з історії садів на Липках, випадок утоплення під час дощу на Хрещатику, постійний театр за Д.Бібікова, військову компанію 1812 р., художника Т.Шевченка і Буяльського в київському університеті. Друкував він і документи з історії Волині, польського і єврейського населення Правобережжя.]

Друкувався він і у «Киевских епархиальних ведомостях» (про Андріївську церкву) та Чтениях ИОНЛ». Працюючи з документами архіву генерал-губернатора, він вибирав з них документи для публікації у найвідомішому історичному журналі України того часу. В КТОПСІМ О.Мердер так само був серед провідних дічів архівної охоронної діяльності. Був поруч з І.Каманіним і О.Левицьким творцем Київської вченої архівної комісії, яка мала відповідати за збереження архівних джерел «Південно-Західного краю». Він брав участь у підготовки постанови про створення цієї комісї у березні 1913 р., а у березні наступного 1914 р. став її секретарем.

О.Мердер багато зробив для збереження відомчих провінційних і губернських державних архівів ПравобережноїУкраїни. За іронією долі ті справи, які він відзначав на маргінесах описів у господарському столі генерал-губернаторського архіву (сьогодні ф.442 у ЦДАУК) як цінні для дослідження культурної історії міста і края, були переважно здані у макулатуру і знищені в 1950 – 1960-ті роки, як такі, що не «мають історичної цінності».

Як представник «експлуататорського класу», «буржуй-поміщик» О.Мердер арештований більшовиками і розстріляний серед в’язнів Звіринецького табору. Його пам’ять, як дійсного члена ІТНЛ була вшанована спеціальним засіданням ІТНЛ під керівництвом голови – Миколи Василенка. Виступаючі говорили про нього як джерелознавця, архівіста, пам’яткоохоронця. На жаль, матеріал засідання так і не був надрукований. Наступали інші часи.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1991 – 2018 І.Б.Гирич

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 2166

Модифіковано : 6.08.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.