Логотип персонального сайта І.Гирича
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Києвознавство / Діяльність Київського… / Національне питання в Товаристві

Діяльність Київського товариства охорони пам’яток старовини і мистецтва (1910 – 1919) та його діячі

Національне питання в Товаристві

І. Б. Гирич

У товаристві об’єднувалися як великодержавники і централісти так і прихильники національного відродження. Серед централістів були й лідери російського шовінізму в Києві, керівники їхніх організацій Ю.Кулаковський і А.Стороженко. Військовики С.Крейтон і М.Наркевич, крім своєї прихильності ідеї «єдиної і неподільної….» під час окупації у Першій світовій російськими військами Галичини, відзначилися нищенням культурних пам’яток, письмових джерел і книжок та архівів українських установ Львова.

Але треба враховувати, що ці двоє передусім представяли військово-історичне товариство у Києві, яке стояло на виразно російських шовіністичних позиціях. А це товариство переслідовало централістичну мету насадження російської імперської ідеї в Києві. Воно стояло за ідеєю будівництва так званого «Исторического пути» від Михайлівського до Софійського соборів створеного з монументів московських царів та петербурзьких імператорів, за пам’ятником Іскрі та Кочубею, було ініціатором винесу з «російської православної святині» свідчень католицького впливу – надгробку Костянтина Острозького. [Кузьмин Е. Хроника // Старые годы. – 1911. – Март. – С.45.]

Воно також висунуло блюзнірський проект «візантиїзації» Софійського собору та інших церков князівської доби, щоб позбавити їх шат українського бароко 17 – 18 ст. [Проти цих вандалістських ідей повстав петербурзький журнал „Старые годы”. Є.Кузьмін з Києва писав про абсурдні проекти „Исторического пути” та зняття зовнішнього тинку і ліпнини з київської Софії. (Кузьмин Е. Опять Киев // Старые годы. – 1912. – Декабрь. – С.61 – 62. Див також той самий журнал за 1909 р., число за липень – вересень. Про негативний вплив на мистецьке середовище пам’ятників монстрів, які мали б витіснити з Софійської площі і монумент Б.Хмельницькому див.: Исторический путь в Киеве // Старые годы. – 1911. – Март. – С.45 – 46; Июнь. – С.47 – 48; Июль – Сентябрь. – С.193 – 194.]

Серед представників української науки і громадського життя були І.Каманін, О.Левицький, В.Щербина, Л.Добровольський, М.Біляшівський, Д.Щербаківський, Г.Павлуцький, Д.Щербаківський – усі члени Українського наукового товариства у Києві. О.Ертель і О.Мердер за політичними поглядами були поміркованими централістами. О.Мердер, схоже співчував українським аспіраціям, що позначилося на його творчості, як історика. Він відзначав негативний вплив російської адміністрації на збереження пам’яток Луцька у ХІХ ст., бо ці пам’ятки належали «ворожій» польській культурі. Цікавився міським автономізмом киян, кирило-мефодіївцями. Можна сказати, що пам’ятки приміряли між собою прихильників різних політичних таборів.

Досвід КТОПСІМ цікавий сьогодні, як зразок небайдужості і досягнення значних результатів малими силами та обмеженими фінансовими засобами. Діячі товариства заслуговують на вдячну пам’ять нащадків.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1991 – 2019 І.Б.Гирич

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1584

Модифіковано : 6.08.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.