2012 р.
8.12.2012 Нова стаття про Київ
Опублікована стаття «Боротьба за Київ як ключове питання української ідеї».
У переломні моменти, коли вирішувалась доля народу, питання його подальшого існування, щоразу знов виринала тема його богоспасенності, богообраності.
1.12.2012 Новий покажчик праць І.Гирича
Опубліковано «Біобібліографічний покажчик», надрукований з нагоди 50-ліття вченого.
У книжці висвітлюється життєвий і творчий шлях Ігоря Борисовича Гирича, відомого українського дослідника історії ХІХ–ХХ ст., києвознавця, редактора і організатора науки..
18.08.2012 Нова стаття про М.С.Грушевського
Закінчуємо публікувати статтю «Публіцистика Михайла Грушевського на сторінках «Літературно-наукового вістника» у 1907 – 1914 роках» (2005 р.). Сьогодні – розділ «Принципи видання».
Загалом на сьогодні виявлено 227 публіцистичних праць, повне видання яких в одному томі не дає змоги здійснити обсяг книги.
11.08.2012 Нова стаття про Київ
Опублікована рецензія «Плекаймо образ столичного міста» (2004 р.).
Абсолютно невдалий авторський прийом – це розповідь про Українську революцію через її сприймання українофобом М.Булгаковим.
4.08.2012 Нова стаття про М.С.Грушевського
Продовжуємо публікувати статтю «Публіцистика Михайла Грушевського на сторінках «Літературно-наукового вістника» у 1907 – 1914 роках» (2005 р.). Сьогодні – розділ «Міжнаціональні проблеми».
Російський вектор політики вимагав двох важливих речей: домогтися серед поступових політичних партій підтримки українських вимог автономії…
28.07.2012 Нова стаття про Київ
Закінчуємо публікацію статті «Діяльність Київського товариства охорони пам’яток старовини і мистецтва (1910 – 1919) та його діячі». Сьогодні – розділ «Національне питання в Товаристві».
Серед представників української науки і громадського життя були І.Каманін, О.Левицький, В.Щербина, Л.Добровольський…
21.07.2012 Нова стаття про М.С.Грушевського
Продовжуємо публікувати статтю «Публіцистика Михайла Грушевського на сторінках «Літературно-наукового вістника» у 1907 – 1914 роках» (2005 р.). Сьогодні – розділ «Соборність України».
Позаяк українська інтелігенція Києва жила передусім російськими інтересами, то пріоритет культури північного сусіда був незахитаним, навіть більше, ставав рідним.
14.07.2012 Нова стаття про Київ
Продовжуємо публікацію статті «Діяльність Київського товариства охорони пам’яток старовини і мистецтва (1910 – 1919) та його діячі». Сьогодні – розділ «Олексій Іванович Мердер».
Як представник «експлуататорського класу», «буржуй-поміщик» О.Мердер арештований більшовиками і розстріляний серед в’язнів Звіринецького табору.
7.07.2012 Нова стаття про М.С.Грушевського
Продовжуємо публікувати статтю «Публіцистика Михайла Грушевського на сторінках «Літературно-наукового вістника» у 1907 – 1914 роках» (2005 р.). Сьогодні – розділ «Формування національної еліти».
Українофільство залишило у спадок новому етапові національного розвитку тип ученого, який, працюючи на полі науки української, вносив свій найбільший вклад у скарбницю науки російської.
30.06.2012 Нова стаття про Київ
Продовжуємо публікацію статті «Діяльність Київського товариства охорони пам’яток старовини і мистецтва (1910 – 1919) та його діячі». Сьогодні – розділ «Діячі Товариства».
Умовно можна виокремити чотири основні фахові групи: архітектори, історики, мистецтвознавці, археологи.
23.06.2012 Нова стаття про М.С.Грушевського
Продовжуємо публікувати статтю «Публіцистика Михайла Грушевського на сторінках «Літературно-наукового вістника» у 1907 – 1914 роках» (2005 р.). Сьогодні – розділ «Виховання свідомих українців».
Виховання почуття національної окремішності, за Грушевським, – це одне з головних завдань для запобігання тенденції масового дезертирства верхівки українського суспільства до панівних суспільств сусідніх держав.
16.06.2012 Нова стаття про Київ
Продовжуємо публікацію статті «Діяльність Київського товариства охорони пам’яток старовини і мистецтва (1910 – 1919) та його діячі». Сьогодні – розділ «Окремі пам’ятки».
У часи війни і перший рік революції, у 1916-1917 роках товариство багато сил прикладало для укріплення фресок і мозаїк Софійського собору, заходів по зміцненню фундаментів Андріївської церкви для запобігання її зсуву.
9.06.2012 Нова стаття про М.С.Грушевського
Починаємо публікувати статтю «Публіцистика Михайла Грушевського на сторінках «Літературно-наукового вістника» у 1907 – 1914 роках» (2005 р.). Сьогодні – розділ «Перенос «Літературно-наукового вісника» до Києва».
У 1907 – 1908 рр. як фактичний головний редактор журналу історик не раз оприлюднював його програму, напрями і завдання в нових умовах.
2.06.2012 Нова стаття про Київ
Продовжуємо публікацію статті «Діяльність Київського товариства охорони пам’яток старовини і мистецтва (1910 – 1919) та його діячі». Сьогодні – розділ «Підходи до охорони пам’яток».
Цікаво, що кияни-пам’яткоохоронці значно випередили в своїй трактовці діячів московського товарситва охорони пам’яток, які вважали пам’яткою споруди, зведені не пізніше петровських часів, тобто першої чверті 18 ст.
26.05.2012 Нова стаття про М.С.Грушевського
Опублікована стаття «Політична публіцистика Михайла Грушевського» (2002 р.).
Образ М.Грушевського – політика-державотворця, людини, яка остаточно поривала з московською орієнтацією.
19.05.2012 Нова стаття про Київ
Продовжуємо публікацію статті «Діяльність Київського товариства охорони пам’яток старовини і мистецтва (1910 – 1919) та його діячі». Сьогодні – розділ «Діяльність Товариства».
Товариство проводило наукові дослідження і реєстрацію пам’яток старовини, входило з клопотанням в державні установи про реєстрацію пам’ятників організовувало археологічні і археографічні експедиції.
12.05.2012 Нова стаття про М.С.Грушевського
Опублікована стаття «Знищені мистецька збірка і архів Михайла Грушевського в його київській оселі» (1995 р.).
Варварський обстріл більшовиками будинку на Паньківській призвів до непоправної втрати джерел української революції й державного будівництва 1917-1918 років.
5.05.2012 Нова стаття про Київ
Продовжуємо публікацію статті «Діяльність Київського товариства охорони пам’яток старовини і мистецтва (1910 – 1919) та його діячі». Сьогодні – розділ «Особовий склад Товариства».
На квітень 1911 р. КТОПСІМ мало 187 членів, з них: 17 члени-засновники, 141 – дійсний член…
28.04.2012 Нова стаття про Київ
Починаємо публікацію статті «Діяльність Київського товариства охорони пам’яток старовини і мистецтва (1910 – 1919) та його діячі». Сьогодні – розділ «Утворення Товариства».
Засновниками було визначено, що територією діяльності товариства буде колишнє київське князівство домонгольсьського часу. Фактично діяльність товариства поширювалася лише на територію Київського, подільського і волинського генерал-губернаторства.
21.04.2012 Нова стаття про Київ
Продовжуємо публікацію статті «„Історичний шлях” у київських монументах» (2007 р.). Сьогодні – розділ «Політичні колізії й монументальні символи незалежної України».
Цей страх влади заявити про українців як державну націю яскраво продемонстрував також і кілька років тому складений проект скульптур, які планували встановити на майдані Незалежності.
14.04.2012 Нова стаття про Київ
Продовжуємо публікацію статті «„Історичний шлях” у київських монументах» (2007 р.). Сьогодні – розділ «Київська топоніміка у незалежній Україні».
Амбівалентна у своїй свідомості київська керівна еліта – українська за місцем перебування, але малоукраїнська чи антиукраїнська за своєю суттю – проігнорувала проблему.
31.03.2012 Нова стаття про Київ
Продовжуємо публікацію статті «„Історичний шлях” у київських монументах» (2007 р.). Сьогодні – розділ «Пам’ятники радянського Києва».
Утвердження радянського міфу в київських монументах мало дві основні мети: соціально-класову (уславлення пролетаріату і борців за його інтереси) та інтернаціональну (по суті неоімперську).
24.03.2012 Нова стаття про Київ
Продовжуємо публікацію статті «„Історичний шлях” у київських монументах» (2007 р.). Сьогодні – розділ «„Монументальна пропаганда” часів Російської імперії».
Упродовж XIX і 14 років XX століття на українських теренах у складі Російської імперії зводили, за одним лише винятком, пам’ятники, що уславлювали минувшину в російсько-імперському насвітленні й пропагували лише російську історичну перспективу.
17.03.2012 Нова стаття про Київ
Починаємо публікацію статті «„Історичний шлях” у київських монументах» (2007 р.). Сьогодні – розділ «Пам’ятники в міській культурі як елемент націєтворчих процесів».
Процеси зміцнення національних ідеалів через звеличування пам’яті героїв минулого зумовили появу нового типу монументів у XIX столітті.
10.03.2012 Нова стаття про Київ
Опублікована стаття «“Кіевъ кислых щей” Анатоля Макарова» (2003 р.).
А стійка тенденція до активного “квасолюбія” на уламках імперії виразно простежується. Згадаймо вже названу вище книжку О.Анісімова, “Киевские меценаты” В.Ковалинського, альманах “Киевский альбом”…
3.03.2012 Нова стаття про Київ
Опублікована стаття «Яким мав би бути історичний часопис про Київ» (2001 р.).
Виглядає нонсенсом, коли на наше місто і далі дивляться, перефразовуючи М.Максимовича, не з перспективи Андріївської гори, а з Боровицького пагорба.
25.02.2012 Нова стаття про Київ
Опублікована стаття «„Скорбное бесчуствие” до українського Києва» (1997 р.).
Отже, хоч як сумно нам це визнавати, у суспільстві й тепер ледь чи не панівною є така опінія, яка Київ розташовує між двох національних культур – російською і українською.
18.02.2012 Нова стаття про Київ
Опублікована стаття «Києво-Печерська лавра в контексті української історії і культури» (1996 р.).
Лавра як український некрополь-пантеон / Лавра в автономістичних змаганнях козацьких часів / Лавра в контексті русифікаторської політики царського уряду / Лавра в часи найтяжчих випробувань XX ст.
11.02.2012 Нова стаття про Київ
Опублікована стаття «До історії топографії Печерської частини Києва ХІХ ст.» (1991 р.).
Фонд Київської інженерної команди, що зберігається у ЦДІА УРСР, містить карти, кресленики, плани Печерської частини Києва XVIII – XIX ст. За матеріалами простежується, як змінювався загальний вигляд фортеці в різні часи.
7.01.2012 Нова стаття про Київ
Опублікована стаття «Німці в Києві» (1993 р.).
Перебування німців у Києві вплинуло на розвиток міста, відбилося в його топоніміці, особливо науковому житті. Історія німецької колонії, як бачимо, велика й цікава.